Все життя людини іде поруч із символами, які нагадують їй про духовне коріння, національну приналежність та гідність, про мову, країну та автентичність. Українська національна символіка веде свій початок з Київської Русі. Українська етнічна символіка є своєрідним відображенням самобутності національної культури.
Народні символи відіграли велику роль в формуванні символів влади різних часів: клейнодів, герба, прапора. Тризуб – один з українських символів, який зустрічався на нашій території з прадавніх часів. Найдавніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що в той час це був магічний знак роду, оберіг.
Число „три” завжди вважалося казковим, чарівним. У народних казках йдеться про трьох богатирів, три бажання, які виконують чарівники, три дороги, що лягають перед казковими героями. Отже, у тризубі відображено триєдність життя. Це Батько-Мати-Дитя. Вони символізують собою Силу-Мудрість-Любов.
Суть гончарного мистецтва як етнічної складової української культури у тому, що все об’єднує один матеріал — глина, та одна емоція — любов, виражена в творчості: любов до рідної землі, до традицій та бажання людини повернутися до своїх витоків та цінностей. Тому, вишукані орнаменти та колоритні гравіювання національних символів на гончарних виробах зачаровують погляди.
Творча концепція етно-стилю у гончарному мистецтві – відродження, осучаснення і запровадження у вжиток глиняного посуду, створеного за старовинними технологіями. Природна чистота матеріалу має бути поєднана із винятковістю кожного виробу. Що, власне, і було притаманне майстрам минулого.